Колбун Микола Дмитрович - директор Науково-дослідної установи «Інститут інформаційно-хвильових технологій», науковий керівник міжнародного науково-медичного центру інформаційно-хвильової терапії (ІХТ) "Біополіс", Президент міжнародної асоціації лікарів ІХТ, академік Української та Євпропейської академій наук, доктор технічних наук, Ph.D., Grand Ph.D.,Full Professor.

Електромагнітною біологією займається з 1979 р. - дослідник надслабких електромагнітних полів (ЕМП) біологічних об'єктів і порогових рівнів чутливості біооб'єктів до зовнішнього ЕМП штучного, природного і біологічного походження.
Автор заявки на відкриття (1985 р.) "Свойство сенсорно-разобщенных биологических объектов взаимодействовать между собой посредством электромагнитных полей..." № 32-ОТ-11238, Реестр Госкомоткрытий СССР, приоритет от 31.10.85 г., яке сприяло розвитку нових наукових напрямів в медицині, сільському господарстві, біотехнологіях і т.д.
Розробник нового медичного напряму - інформаційно-хвильової терапії, захищеного патентами України, Росії та інших країн на способи і пристрої для ІХТ.

Обґрунтував методологічні принципи технології ІХТ - медицини співпраці з організмом, яка базується на "розумності" живого, порогових рівнях чутливості організму ("електромагнітна гомеопатія") і управлінні фізіологічними процесами організму через інформаційно-хвильовий (електромагнітний) гомеостаз біооб'єкту.

Здійснив впровадження технології ІХТ в різних напрямах медицини.
Спільно з академіком Лиманським Ю.П. розробив інформаційно-хвильову теорію болі і атлас зон інформаційно-хвильових взаємодій для ІХТ, що об'єднало філософію парамедичного і науково-медичного підходу до організму людини.

Співавтор методів лікування полірезистентного туберкульозу (патент України) і СНІДу (ноу-хау). Вперше в світовій практиці досліджено вплив ІХТ на відновлення чутливості палички туберкульозу до антимікобактеріальних препаратів і одержані позитивні результати. Знайдений підхід до вирішення проблеми антибіотиків.

Розробник більше 15 медико-соціальних програм, готових до впровадження, в т.ч - сімейна медицина, Medicare, Меdicaidе, профілактична, паліативна, реабілітаційна медицина та ін.
Розробив концепцію медицини кризового суспільства, запропонував до впровадження громадську медицину, засновану на самоорганізації громадянського суспільства через створення центрів громадської медицини і відмови від парадигми фармакологічної медицини.

Розробляє програми економіки і управління організацією охорони здоров'я, які грунтуються на новому ресурсному забезпеченні медицини - технології ІХТ.

Автор більше 80 наукових статей, монографій, науково-популярних і науково-художніх книг.
Нагороджений Федерацією Космонавтики медалями Гагаріна, Корольова, Кондратюка, лауреат міжнародної премії УАН "За видатні досягнення в прогресі людства" - Срібної медалі Платона, визнаний лідером ХХІ століття і внесений в книгу "500 влиятельных личностей".